Трипільська культура
Провідну роль періоду енеоліту на території України відігравали племена трипільської культури (IV-III тис. до н.е.). Ця археологічна культура дістала таку назву від поселення, відкритого та дослідженого В. Хвойко, видатним вченим, у 1896 р. біля с. Трипілля на Київщині. Трипільська культура заклала підвалини землеробської цивілізації на території України.
Трипільська культура – одна з найголовніших археологічних культур епохи енеоліту, племен землеробів та скотарів, які займали територію від Дніпра до Дністра та від Карпат до Північного Причорномор’я. Ця культура утворилася на основі поєднання місцевого етносу з народом Південно-східної Європи, що прийшли сюди.
Господарство трипільської культури базувалося на мотиковому землеробстві, скотарстві та полюванні. Трипільці також займалися ремеслом – ткацтвом та, особливо, гончарством. Особливістю трипільської культури є мальований фарбами глиняний посуд, при розмалюванні якого використовувалося багато орнаментів.
Жили трипільці у відкритих селищах, деякі з них мали вигляд великих за площею будинків, що розташовувалися концентричними колами. Величезні поселення трипільців створюють враження організованості та впорядкованості суспільства. Приміщення у трипільських поселеннях часто розмальовувалися мінеральними фарбами.
Досить розвиненою була духовна культура трипільців. Ідеологія цих племен пронизана ідеєю плодороддя – характерна риса суспільств, основою господарства яких було землеробство. Духовна культура трипільців включала різні землеробські культи – матері-землі, що свідчить про існування матріархату, свійських тварин, вогню.
Багато дослідників вважають, що традиції трипільської культури у видозміненому вигляді існували і в подальші часи й збереглися у культурі українського народу.
Демо тести
Комментариев нет:
Отправить комментарий