ВЛАСТИВОСТІ БІОСФЕРИ.Межі біосфери. Біосфера — частина оболонки Землі, населена живими організмами. Вчення про біосферу створив перший президент Української академії наук академік В. І. Вернадський (1863-1945). Саме він вперше розглянув усі живі організми Землі як єдиний фактор, включений до кругообігу речовин у природі, що акумулює сонячну енергію і визначає геологічні процеси Землі.
Біосфера займає усі три оболонки Землі: літосферу, гідросферу, атмосферу і має визначені межі. В атмосфері межа біосфери знаходиться на висоті 15-20 км, збігається з тропосферою й обмежена озоновим екраном.
Основний шар атмосфери, де зосереджена більша частина повітря.
Гідросфера охоплена життям майже повністю. Організми, що населяють верхній шар гідросфери, називають планктоном, а придонні — бентосом. У літосфері життя зосереджене в основному на її верхній частині глибиною до 80 м. Але деякі сліди життя виявлені на глибині до 100 м. Найбільш щільно заселений організмами поверхневий шар земної кори, утворений ґрунтом.
Умови і щільність життя. Необхідними умовами для життя організмів є вода, повітря, світло і тепло. Температурний фактор, ступінь вологості й освітленість визначають поширення життя на планеті.
Вся сукупність живих організмів планети утворює біомасу Землі. Вона дорівнює 2423 • 10 т сухої маси, 97% якої припадає на рослини, а 3% — на тварини і мікроорганізми. Вся біомаса являє собою живу речовину, яка має здатність рости, розмножуватися і поширюватися на планеті. Розмноження визначає щільність життя. Щільність неоднакова в різних середовищах і на поверхні Землі. Основна біомаса зосереджена на континентах — 99,8%.
Біомасу поверхні суші утворюють усі живі організми, що живуть у наземно-повітряному середовищі на поверхні Землі. До речі, на частку рослинних організмів припадає 99%, а на частку тварин і мікроорганізмів — лише 1%. Найвища щільність відмічається на екваторі, а в міру віддалення до полюсів вона зменшується.
Біомаса ґрунту — сукупність організмів, що живуть у ґрунті. Найбільшу кількість утворюють ґрунтові бактерії (до 500 т/га). У поверхневих шарах поширені зелені водорості та ціанобактерії (синьо-зелені водорості). Товща ґрунту пронизана коренями рослин, гіфами грибів. Вона є середовищем проживання для багатьох тварин.
Біомаса Світового океану — сукупність живих організмів гідросфери. Вона значно менша біомаси суші і складає близько 0,13%, причому співвідношення рослинних і тваринних організмів прямо протилежне їх співвідношенню на суші. У Світовому океані на частку рослин припадає лише 6,3%, а тварини складають 93,7%. Це пов'язано з тим, що сонячна енергія у воді використовується всього на 0,04%, тоді як на суші — до 1 %.
Стан атмосфери також пов'язаний з життєдіяльністю живих організмів, наявністю кисню у повітрі, його співвідношенням із вуглекислим газом і азотом.Функції живої речовини. Жива речовина в біосфері виконує такі функції: газову, концентраційну, окисно-відновну.
Газова функція полягає у постійному газообміні організмів із навколишнім середовищем у процесі дихання і фотосинтезу. Під час фотосинтезу рослини виділяють кисень, поглинаючи вуглекислий газ. А у процесі дихання кисень використовується на окиснення органічних речовин, при цьому виділяється вуглекислий газ. Також використовуються азот, сірководень, вода.
Концентраційна функція полягає в біогенній міграції атомів, які спочатку концентруються в живих організмах у процесі синтезу органічних речовин, а потім, після їх відмирання і мінералізації, переходять знову в неживу природу. Наслідком концентраційної функції живих організмів є скупчення хімічних сполук у певних місцях земної кори, нагромадження корисних копалин, наприклад, вапняку, торфу, кам'яного вугілля.
Окисно-відновна функція лежить в основі обміну речовин і енергії організму із зовнішнім середовищем. Вона полягає в хімічних перетвореннях речовин у процесі життєдіяльності організмів. Утворення речовин у живих організмах є результатом окисно-відновних реакцій. У процесі синтезу органічних речовин переважають відновні реакції і затрачається енергія. А в процесі розщеплення і окиснення у присутності кисню переважають окисні реакції й енергія виділяється. Життя — синтез і розпад органічних речовин, що не припиняються, і об'єднують усі живі організми на Землі.
